Общее·количество·просмотров·страницы

пятница, 22 апреля 2016 г.


Йорж носар Gymnocephalus acerinus (Güldenstädt, 1774)

Йорж носар (Gymnocephalus acerinus (Güldenstädt, 1774)) Карта поширення Йорж носар в УкраїніТаксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Окунеподібні (Perciformes), родина — Окуневі (Percidae). Один з 4-х видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Басейни Дністра, Пд. Бугу, Дніпра, Дону, Кубані. В Україні ареал охоплює Середній Дністер, Дністровське водосховище, бас. Дніпра, Сів. Донець.
Чисельність і причини її зміни: Трапляється поодиноко, у ряді річок зник. Причинами зазначеного стану є зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води і надмірний вилов.
Особливості біології та наукове значення: Річковий, придонний, осілий, зграйний, присмерково-нічний вид річок з швидкою течією, широкими піщаними чи кам’янистогальковими перекатами, що розміщені уздовж низьких, не крутих і не обривистих берегів. Дуже чутливий до вмісту кисню у воді. Статевої зрілості досягає у 3–4 роки. Плодючість до 20–30 тис. ікринок. Нерест порційний; перший відбувається за температури води 6-8°С на початку квітня, другий — у травні за температури води 12–14°С. Нереститься невеликими зграями. Ікру відкладає на перекатах з швидкою течією, на піщане чи кам’янисто-галькове дно. Ікра клейка. Дорослі особини живляться водяними комахами, личиками комарів та інших комах, червами, ракоподібними, молюсками, ікрою, мальками інших риб.
Морфологічні ознаки: Тіло видовжене, невисоке, стиснуте з боків. Спинний плавець складається з двох сполучених між собою частин. Хвостовий плавець з незначною виїмкою. Голова видовжена, клиноподібна. Рило видовжене. Рот невеликий, нижній, висувний. На щелепах велика кількість дрібних зубів. На задньому краї зябрових кришок слабкі, загострені шипи. Уздовж задніх та нижніх країв передкришок гострі шипи. Довжина тіла 20 см, маса — до 200 г. Тривалість життя 8–10 років. Верх тіла жовтавий, спина та боки з бурувато-зеленавим полиском, черево біловасте. На спині та боках тіла, а також на перетинках передньої колючої частини спинного плавця є чітко окреслені округлі чорні плями. Хвостовий плавець сіруватий, решта плавців світло-біловаті.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до списків МСОП. Охороняється у Дніпровсько-Орільському та частково у Луганському ПЗ та у регіональних заказниках Донецький і Деркульський. Треба виявляти нові місця перебування і брати їх під державну охорону.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Через незначну чисельність промислового значення не має.
Джерело: Сабодаш, Щербуха, Монченко и др., 1994; Денщик, 1996; Коваль, Шерстюк, Шевченко и др., 1998; Че- пурнова, Киселева, Веску, Шубернецкий, 2001; Ху- дий, 2002. Автор: А.Я. Щербуха Малюнок: І.В. Маханьков



Нічниця триколірна Myotis emarginatus (Geofroy, 1806)

Нічниця триколірна (Myotis emarginatus (Geofroy, 1806)) Карта поширення Нічниця триколірна в Україні
Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 103-х видів роду світової фауни та один з 10-ти видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в україні: Охоплює пд. та центральну Європу, зустрічається в Пд.-Зх. та Центральній Азії, на пн. Африки. В Україні знайдений у Криму, Закарпатті та на Поділлі.
Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид, для України відомо лише близько 50 знахідок.
Причини зміни чисельності: зменшення кількості придатних сховищ; непокоєння тварин у сховищах; негативне ставлення населення до рукокрилих.
Особливості біології та наукове значення: Влітку оселяються в гротах, печерах, на горищах. Самиці утворюють колонії до кількох десятків, іноді сотень, особин. Відмічена схильність до формування змішаних виводкових зграй з великим підковоносом. Самці та ялові самиці оселяються окремо від материнських колоній. Період парування починається у вересні і продовжується протягом осені. Зимують в штучних та природних печерах. Всі зимові знахідки в Україні представлені одинокими особинами. Вид осілий, що місцями здійснює локальні сезонні міграції. За стратегією полювання відноситься до видів-збирачів. До складових живлення відносяться представники павуків, лускокрилих, двокрилих, перетинчастокрилих, жорсткокрилих. Самка народжує 1 маля один раз на рік (кінець червня–початок липня). Співвідношення статей серед новонароджених — рівноцінне. Живуть до 15 років. В місцях поширення є регулятором чисельності комах та павуків.
Морфологічні ознаки: Нічниця середніх розмірів. Вуха довгі, світлі, на їх зовнішньому краю є майже прямокутна вирізка. Траґус складає половину довжини вушниці. Літальна перетинка кріпиться до основи пальця. Епіблема відсутня. Волосинки триколірні, черево та спина майже не відрізняються за загальним, кремово-цегляним, забарвленням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охоронні категорії: ЧКУ (1994, кат. III); EUROBATS; Бернська конвенція (Додаток II), Боннська конвенція (Додаток II); МСОП: LC. Необхідні заходи охорони: заповідання та охорона підземних порожнин, що використовуються видом як сховища; розповсюдження серед населення та популяризація інформації про кажанів та необхідність їх охорони.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Не має.
Джерело: Абелєнцев, Попов, 1956; Татаринов, 1956; Констан- тинов и др., 1976; Bauerova, 1986; Варгович, 1998; Крочко, Жданович, 2000; Годлевская и др., 2009. Автор: О.В. Годлевська Фото: С.В. Газарян

Комментариев нет:

Отправить комментарий